З тобою говорили щоночі
Оті слова, що сонцем сповиті,
З пів погляду ми знали що хочем
І падали в обійми розкриті.
Ми плакали, сльозами вмивались
Тікали від усіх і від світу
А потім наче діти сміялись
Бо свічці було довго горіти.
Та раптом стало тихо. Безодня
Покрила серце, душу обняла
Я хочу чути, та не сьогодні,
Я мабуть уже вдосталь сказала.
Дороги всі сплелися клубочком
Сьогодні тут, а завтра не знаю.
І серце вже закрите замочком
Але ключа давно вже немає.
Давно вже навіть скайп не рятує
Немає часу, сили і волі
І світу, той що був, не існує
Нажилися у ньому доволі
Колись ми розуміли з півслова
Колись ми говорили щоночі
А зараз в кожного інша мова
Закрили на відносини очі.
З тобою говорили щоночi...
© Copyright: Ирена Июльская, 2011
Свидетельство о публикации №111121505299
Свидетельство о публикации №111121505299
Рецензии