я живу
замість теплої ковдри - тумани. Ні морозу, ні снігу до чаю.
Наші вулиці темні й вузькі, немов шрам від тупого ножа
на блідому обличчі міста, що останнє життя втрачає.
І, здавалось би, час для суму. Час для відчаю і для втеч.
Але ж ні - я жива! Я ЖИВУ! Відчуваю роботу в жилах!
Ці невдалі мої рядки як фонтани страшних кровотеч -
ніби кригою все вже бралось, а тут на тобі - ось, ожи'ла!
Ти вдихаєш у мене світло. Ти в долонях приніс тепло.
І коли ми в міських кав'ярнях шукаємо затишок й тишу,
твої очі - то центр Всесвіту. Все, що інше - безколірне тло.
Ти дозволиш, я погляд твій у собі назавжди' зали'шу?..
14.12.2011
Свидетельство о публикации №111121500317
Наталия Перова 27.12.2011 23:38 Заявить о нарушении
и Вас с наступающим!
всех Вам благ=)
Мария Болюх 28.12.2011 00:41 Заявить о нарушении