Та берізка така гарна білокора
На вітрах стоїть схилилася до моря.
Боже, скільки вона бідна пам'ятає!
Душі мертвих ніжно - ніжно пригортає.
А вони вхопились міцно їй за коси,
І березові листочки щось голосять.
А коріння обплело кістки нещасних,
Їхні очі немов зорі — давно згасли.
Тільки душі залишилися й понині.
Боже, скільки можна витерпіть людині?
І хвороби, й дикий голод й катування...
Залишилися безкарними знущання.
Біле море і кора берізки біла,
Чорне горе материнське й тіло сина.
Ні могили, ані хрестика, нічого,
Лиш молитва йде від Господа святого.
Бiле море i бiлокора берiзка
© Copyright: Вера Кухарук, 2011
Свидетельство о публикации №111121306336
Свидетельство о публикации №111121306336
Рецензии
Віра!
Гарний, змістовний вірш!
З Новим Старим роком Вас , та усю сім'ю!!!
Привіт чоловіку!
Бережи Вас Господь!
З повагою, Геннадій.
Геннадий Сивак 14.01.2012 00:57 • Заявить о нарушении
Гарний, змістовний вірш!
З Новим Старим роком Вас , та усю сім'ю!!!
Привіт чоловіку!
Бережи Вас Господь!
З повагою, Геннадій.
Геннадий Сивак 14.01.2012 00:57 • Заявить о нарушении