Як тільки за поріг
зіскочив наш пиріг,
а був він круглий,
тож умів
котитись…
Почув і зойк і лайк*:
- Ой, лихо! Коровай!
А як було приємно
колоситись!
Корівка розжує,
нам молочка наллє,
а відстій молока –
то масло і сметана,
і з ними ще смачніш,
за тортика не гірш!
Та й тортики щодня
їсть не усяка панна.
Коти, коти, коти, -
накормиш всі роти,
щось може втрапиться
і до комори.
У лісі погреби,
знайдуться –
то гриби:
аби не бліді
і не мухомори.
В садочку яблучок
натрусить з гілочок
наш коровай –
за їжачка
не гірший!
Бо всіх годує смак
і добре знає всяк:
ділитися смаком –
складати вірші…
Еволюцiя
© Copyright: Лариса Лорнет, 2011
Свидетельство о публикации №111121111203
Свидетельство о публикации №111121111203
Рецензии