Когда-то давно
Я подарую тобi паперовi квiти,
аби вони не вмерли.
Я подарую тобi намальоване на асфальтi серце,
аби ти його з життя свого не стерла.
Ми йшли крiзь борьбу мiж собою ,
та будемо йти далi.
Але доки ти тримаєш мою руку
нас нiхто не спинить, не впiзнає...
Тримай мене мiцнiше!
чуєш, про що шепоче весняний вiтер?
Про те, що треба йти далi,
нам ще зарано вiдкривати останнi дверi.
я подарую тобi рiзнокольоровi фарби -
в твоєму життi замало життя.
Ми разом її розмалюємо, врятуємо вiд жадiбної зими,
та буде бiльш цiкавий свiт де є ти, де
назавжди
залишусь
я.
Свидетельство о публикации №111121000882