Дар посланий вiд Бога!

 Уміти вибачити - дар посланий від Бога,
 Не на словах, а серцем,  - головне в Душі.
 Пробачити і відпускати, не тому, що змога,
 Тому, що істинно - запрограмовано в судьбі.

 Прощати й знати,  що усе в минулому,
 Образи  й  біль  понеслись  в небуття.
 В Душі … і серці запанували ласка  і турбота,
 Ти знай, ... - не варто псувати життя.

 Вміти прощати - особливе мистецтво;
 Не кожному дано, не приходить само.
 В очі поглянь, зрозумій, можливо й не чітко,
 Адже  серце  любити давно вже могло.

 Душа відкрита для добра і світло має,
 Усмішка зустріне  проміння світанку,
 І пісню ранкового сонця Душа заспіває,
 Сумління  підхопить цей  ритм  спозаранку.

 І навчишся  істини великих розуміти,
 Добро  у долю захочеш  впустити.
 І постараєшся  Душею посіяти  відповіді,
 І зможеш ти пробачити,  - і себе розкрити.

 Вміти прощати - особливий дар від Бога,
 Не на словах, а головне, в Душі!
 Вміти прощати, не примушуючи себе строго,
 Адже головне, зрозуміти, що це потрібно Тобі!