модернизация украинской политики

Модернізація українській політичній системі потрібна, як кожному з нас повітря. Тому  пропоную розібратися з ключовими аспектами, які потребують суттєвих змін.
По-перше,  це кадровий голод . Це, на мій погляд, основна проблема. Зараз спостерігається тенденція зростання політичної еліти та бюрократії. Але, як завжди, велика кількість чогось не обов’язково буде якісною. У нашому випадку саме така ситуація. А відбувається це через невчасну політичну регенерацію – зміна типу правлячої верхівки як основи радикальних змін та реформ у державі. Яскравим прикладом цього може бути падіння ефективності влади. За роки незалежності України парламент  змінювався 12 разів, і не один його склад не наблизився  до вирішення окреслених проблем.
Ще однією проблемою української політики є недавній відхід  від радянського устрою влади та держави.  Велика кількість українських громадян досі керується засадами виховання часів СРСР. І найголовніше, до цієї кількості входить більший відсоток сьогоденної влади, що робить неможливим розвиток держави як демократичної. Прикладом  проявів управління державою за радянською системою може бути справа Марії Матіос, відомої   української письменниці, яку через видання нової книги «Вирвані сторінки  з автобіографії» почали переслідувати. Яка може бути в такому випадку мова про демократію?
Таким чином, можемо зробити висновок. Українська  сучасна політика потребує кваліфікованих кадрів, зі свіжим поглядом, які зможуть правильно побудувати план покращення життя в Україні і, найголовніше, втілити його в життя, спираючись на демократичні засади і відмовитися від застарілої системи.
Упущенням з боку українських політиків є аспект працевлаштування громадян. На сьогодні співвідношення вакантних робочих місць та кількості спеціалістів, що кожного року випускають ВНЗ України не рівне. Спостерігаємо в країні нестачу бажаючих заробляти фізичною працею. Можливо, через те, що влада не стимулює престиж такої роботи. Це є однією з основних проблем на українському ринку працевлаштування. Ця проблема невідривно пов’язана з необхідністю реформування освітньої системи, що має ряд своїх проблем: влада повинна  зацікавити молодь у здобутті освіти технічного спрямування.
Однією з найболючіших проблем для мене, студентки філологічного факультету, є проблема статусу державної мови в Україні. Сьогоденна влада не приділяє належної уваги розвитку української мови , наслідком чого є занепад всіх сфер культури. Влада виявляє небажання приділяти увагу  розвитку української мови, фінансувати її, а також демонструє приклад її незнання. Ще  одним виявом неуваги до державної мови  є дуже мала кількість друкованих ЗМІ та книжок українською.
Доки влада буде орієнтуватися на минуле, а не працювати н майбутнє, не може йти мови про доцільну модернізацію української політики.  Влада нашої країни, на мою думку, повинна керуватися не європейським зразком ведення політики, а враховувати  особливості національного менталітету та культури.