Компаса стрілка наївно цілиться в зиму,
Влучити спроба знов завершилась поразкою.
Наперекір цьому вірному авторежиму
Вона все ж таки знову повірить у казку.
Слідом за нею ввись полетять хмарочоси,
Зникнуть в склепінні холодного сірого неба
Знов запашіють теплом руки матросів,
Трісне нарешті байдужа словесна фанера.
Тупіт дощу заміниться ніжністю снігу,
Ковдра пашітиме запахом близькості
І завдяки якомусь там дивному збігу
Час набиратиме більшої швидкості.
Місто зрадить своїм банальним, буденним манерам,
Примхи людей знову змінять космічну орбіту.
Тільки проситиму вас – вкотре і вкотре – не треба
Під компасом тихо й таємно тримати магніти.
стрiлки-магнiти
© Copyright: Тома Солован, 2011
Свидетельство о публикации №111120901334
Свидетельство о публикации №111120901334
Рецензии