Завiрюха
Світ закутався у біле.
Сонце, ледь почервоніле
Наче з’їла сніжна мла.
Виє вовком заметіль.
Налетіла і лютує.
«Припини!» кажу, не чує –
Сніг жбурляє звідусіль…
Галасую: «Нащо сніг?
Досить вже, бажаю сонця!
Хай відчиняться віконця,
Потечуть струмки зі стріх!
Щоб злетілися птахи
Крихти дзьобати з долоні…»
Але вітер б’є у скроні
Наче кара за гріхи…
Свидетельство о публикации №111120807905
Галина Рацок 08.12.2011 22:10 Заявить о нарушении
спасибо за оценку. большущее!
игорь
Игорь Белый 3 08.12.2011 22:16 Заявить о нарушении