Двоє. Поема
- Ти – найпрекрасніша з жінок, кохана!
Округлість ліній, трепетна краса.
Мої любов, благоговіння й шана
Тобі належать, зіронько! Роса
В очах твоїх… Ти плачеш, люба?
- Від щастя невимовного… Від щему -
Серця бо в унісон звучать, і губи
Шепочуть ніжну й пристрасну поему…
06.12.2011
Поема
© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №111120700761
Свидетельство о публикации №111120700761
Рецензии