Невже т льки я, пом чаю сонце?
Та запах солоний вітру?
Влітають хмари в моє віконце
Руками обіймаю зиму,
Їду в маршрутці до дому,
Порожньо в очах людей,
Такий великий скарб навколо,
А их Тягне до возу,до коней,
Прокинтесь від буднів, кохайте!
Природу дивну,та чудну,
Та Холодні думки забирайте,
Приймить зиму, як весну!
Невже тільки я, слухаю море?
Хвилі- це наше життя,
І бачу, як тане рожеве сонце,
В оманах чарівного дня...
Свидетельство о публикации №111120700706