Гарсiя Лорка
Наді мною видніється око,
що всохло візерунком в небо червоногаряче.
Чорні дири підіймаються до нього,
через гілки просочуючись
і осідаючи на листі.
Червоне, попелом знедолене листя
на кущах ліщинових помирає...
Жити мені залишилося недовго -
бо сива хвиля проміння замерзлої Селени
до мене кігті простягає.
Я ними пеститися намагаюсь -
але марно, застигаю
у благанні і покорі силам космосу.
Селена вмерзла в небо, їй холодно.
А мені гаряче,
бо мене гріє Холод.
Чашкою чаю і прокляттями :)
Свидетельство о публикации №111120705388