Уже грудень, хоча й плюс дванадцять.
Я дивлюся на сад яблуневий.
Погляд мій зупинився зненацька
На межі, де паркан металевий.
Притулилася там самотою
Стара яблуня, пишна й розлога.
Жовті яблука ваблять собою,
Серед сірого віття німого.
Постою біля неї хвилину,
Щоб згадати про бабине літо,
Бо й мої літа, хоч і на зиму,
Та душа вся любов'ю зігріта.
06.12.2011р. 13:50
Стара яблуня
© Copyright: Наталя Мазур, 2011
Свидетельство о публикации №111120700401
Свидетельство о публикации №111120700401
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.