Давайте заспiваемо, заробiтчани! на укр. яз

ДАВАЙТЕ  ЗАСПІВАЄМО, ЗАРОБІТЧАНИ!

1
Як у війну, колись, однополчани,
Назло співали смерті й ворогАм,
Давайте заспіваємо, заробітчани,
І не покажемо, як важко нам.
Навіщо знати дітям і ріднІ,
Які самотні ми на чужинІ.
Давайте краще посміхатись будем,
Не забуваймо, що ми тАкож - люди.

П-в:
Заробітчани, заробітчани,
ПолЯки, українці, росіяни...
Здається, один Одному - чужії,
Та всі в обіймах ми у ностальгії.
Лише здається, що ми всі - чужії,
Та пісня в нас одна - біль ностальгії.

2
А вдома кожен раз у гості ждуть,
Весною там без нас сади цвітуть
І мама сина й доньку вигляда...
Ой, заробІтки - радість чи біда.
А грОшей, їх на все життя не стане,
Багатство не замінить ласку мами!
Але й без них, проклЯтих, не прожити,
Так що батьків своЇх пробачте, діти.

3
Нас доля розкидАла по світах.
Людина, наче перелітний птах,
Шукає щастя у чужім краю,
Та не забув про землю він своЮ.
Усі ми любим земленьку єдину,
Хто Польщу, хто РосІю, хто Вкраїну...
В нас мови - різні, тільки БОГ - один!
Дає у іспит мід або полин.


(авторська пісня)  2008р.