Прийшла зима, і падав сніг,
На нім лишалися відбитки ніг.
У голові крутились сотні слів,
А сніг цей в мене на обличчі тлів.
Так порожньо, так пусто, так самотньо
Ти можеш говорити, що завгодно,
Та вже не вірю я, сторінка ця минула.
І я вже твою посмішку забула.
Серце відпусти, крила забери,
Вже давно закінчився цей сон.
Хочеш ти – забудь, можеш – розлюби
Бо набрид мені вже твій полон.
Швидко час мине, рани заживуть,
А навкруги залишиться лиш сніг.
Тебе зі свого серця змогла я викинуть,
А ти мене забуть не зміг.
Падав сн г
© Copyright: Елена Таран, 2011
Свидетельство о публикации №111120606587
Свидетельство о публикации №111120606587
Рецензии