Прилетів один небіжчик
На небо до Бога:
- Де тут, каже, покажіть
До Раю дорога?
Лоб почухав, подивився
На нього Всевишній:
- Так уже тобі і в Рай!
А може ти грішний ?
Правду кажеш, Отче,
Грішне житіє моє…
І Всевишньому тихенько
Сто баксів дає…
Розгубився Бог, мовчить…
Звідки ж йому знати,
Як то важко від земних
Звичок відвикати?
Cила звички
© Copyright: Наталия Вербицкая, 2011
Свидетельство о публикации №111120605358
Свидетельство о публикации №111120605358
Рецензии
Наталю, як прегарно! Мені дуже сподобалося. Я вже казав Вам, ніби знову читаю нового Степана Руданського.
Збережіть свою особливість у викладенні таких віршів. Ще прийде час і люди будуть Вас декламувати, розбираючи вірші на афоризми!
Колись Запад був як храм,
Честь була як мати.
І не вміли люди там
Хабарі давати.
Та прийшли ми і туди,
У ту... у Європу.
І давай всіх завОдить
В свою "азіопу".
Колись чув гумореску Задорнова, де він використав термін "азіопа" в тому сенсі, що ми хотіли як краще, хотіли трішки окультуритися, а вийшло так, що і самі не стали вихованішими, і тих бідних "западенців" зробили схожими на нас ... ((.
Тож, дивіться, пані Наталю, коли Бога так часто зваблювати грошима... )).
З повагою і посмішкою,
Николай Цупренко 20.08.2012 10:00 • Заявить о нарушении
Збережіть свою особливість у викладенні таких віршів. Ще прийде час і люди будуть Вас декламувати, розбираючи вірші на афоризми!
Колись Запад був як храм,
Честь була як мати.
І не вміли люди там
Хабарі давати.
Та прийшли ми і туди,
У ту... у Європу.
І давай всіх завОдить
В свою "азіопу".
Колись чув гумореску Задорнова, де він використав термін "азіопа" в тому сенсі, що ми хотіли як краще, хотіли трішки окультуритися, а вийшло так, що і самі не стали вихованішими, і тих бідних "западенців" зробили схожими на нас ... ((.
Тож, дивіться, пані Наталю, коли Бога так часто зваблювати грошима... )).
З повагою і посмішкою,
Николай Цупренко 20.08.2012 10:00 • Заявить о нарушении