Про вампiрчика
Звати його Вовочка
Дуже любить Вова зранку
Попивати кровочку
Iз матусi i татуся
Iз старенького дiдуся,
А коли наш Вова «в дусi»,
То нап’ється ще й з бабусi
Вiн живе в високiм замку,
Гострить зубки на свiтанку,
Щирий вiн i дуже милий,
Та що зробиш, як вампiр вiн…
Може вiн й тебе вкусити,
Мимо нього не ходи ти,
Бо найбiльше Вовочка
Любить пити кров очку
Має вiн веселу вдачу,
Ходить в школу вампiр ячу
Там багато таких Вов,
Якi люблять пити кров.
Там за партами сидять
Двадцять вiсiм вампiрят
Пiдiймають в класi руки
I гризуть гранiт науки
Вампiрятам треба знати
Де, кого й куди кусати
Тож навчаються старанно
Ну й кусаються, звичайно…
А коли зоря вечiрня
На небi засяє,
Тодi Вова iде на йде на лови
I когось кусає
Дiвчаток i хлопчикiв
Наче кiт горобчикiв
Може вполювати
Не ходiть , коли стемнiє,
Дiточки, гуляти!!!
Свидетельство о публикации №111120508527