згадка про вересневий вечір на Володимирській гірці
Пригадую... Вечірній древній Київ
Князь Володимир у задумі споглядав.
Зітхав Дніпро... Про що він мріяв?
Неголосно що князеві розповідав?
ПраЮний, Вічний, Дід Старезний - Час
Над містом сиві крила розпростав.
Дніпро, і гірку Володимирську, і нас
Двох м'яко присмерк вересневий огортав.
Незламний, в бронзі князь на постаменті,
Як хоронитель Києва, з хрестом стояв.
Світ поза часом, простором, в моменті
Завмер в молитві... Бога прославляв!
29.09.2010
Завмер в молитвi
© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №111120400875
Свидетельство о публикации №111120400875
Рецензии