И без подиху и без витру
Без затьмарених нині очей.
А для неї вони непривітні.
І вона серед безсонних ночей.
І в кайдани заковані руки.
А в долонях надія пуста.
І для неї безвічні ті муки,
А вона без них зовсім не та.
Тихо і беззвучно падай,
Сльози водою здіймай.
Над очима безкрайне небо
В її душі постійна печаль.
Кричи подихом вільним
Вітром хвилі ламай.
Вдихом-видихом в себе
Повітря у груди вдихай.
Свидетельство о публикации №111120400758