Рух Правицi

Зарікалась свиня не лізти в багнюку
Та знову сидить в ній, по самі вуха
Клявся вовк до лісів не просити
Але на місяць продовжує вити
Божилась ворона сир не впустити
Та в подиві дзьоб щоразу відкритий
Обіцяла змія міцно любити
Та ікла нестримно прагнуть вкусити
               
                Зарікався, клявся, божився, обіцяв
                Мимоволі Правицею Божою виступав
                Гарантував, запевняв, обіймав
                Припускав, але точно не знав

Запевняло сонце весну: «Тобі вічно жити»
Та листопадову карту зволікало розкрити
Гарантувала вода: «Мене можна пити»
Та знов недоречно з отрутою встигла збродити
Вітер прийшов щоб траву розчесати й умити
Та з іскрою взявшись до гри втнув пів степу спалити
Сивий туман на ранок річеньку обійняв
Одинокий рибалка на плесі вдосвіта заблукав

                Зарікався, клявся, божився, обіцяв
                Мимоволі Правицею Божою виступав
                Гарантував, запевняв, обіймав
                Припускав, але точно не знав