Замовим дощ?
На згадку… Про квітневі зливи,
Хай ностальгія не мине,
Як ми кохання наше пили.
Хай прошумить, ще раз, ще раз…
Помовч і вслухайся у ритми,
Замовим дощ… Він йде по нас,
Розвіяних колись за вітром.
І вже не зшити з зимних крапель
Вітрил… і відплисти у минуле,
Дощ вщух… Душа у латах
Ми, як і він, - уже минули.
Свидетельство о публикации №111120400191