Там, де плакали сови й сичі,
Поглядали на мене з тобою.
Отам нишком у тиші нічній,
Вкрились ми однією журбою.
Я кохана, коханий, твоя…
В долях разом знайшли синю птицю.
Хоч блукали за нею до дня,
Показала нам щастя криницю.
Зачерпнув льодяної водиці,
Заблищали в долонях зірки.
Засвітив чарівну романтичність,
І осяяв життєві шляхи.
Спільній вік з тих пір шлях прокладає,
І хай плине рік-від-року час.
Вік, як свічка сльозою, стікає,
Та вогонь не згасає в серцях.
Для нас спiваe синiй птах
© Copyright: Петро Керанчук, 2011
Свидетельство о публикации №111120300508
Свидетельство о публикации №111120300508
Рецензии