Попрошу за тебя...

Поэтичекий перевод.

 Мой соколик родной, что ж ты душу мне ранишь стихами?
 Тихой грустью на плечи ложится холодный туман...
 И летит твоя песня над сонным селом и садами,
 Словно птица подранок сквозь вечную ночь и обман.
 Утром солнце взойдёт, выпьет слёзки-росу торопливо,
 С лепестков нежных губ поцелуй самый нежный сорвёт.
 Будь у верной судьбы среди избранных, самым счастливым!
 Пусть любовь возвращается к той лишь, которая ждёт.
 Чтобы очи сияли её, словно спелые вишни,
 Опьянённый от счастья в саду соловей не смолкал.
 Попрошу за тебя перед Богом в мольбе самой высшей,
 Чтобы  ангел от бед и напастей тебя сберегал.

«попрошу за тебе» (Веточка Вишни)
http://www.stihi.ru/2011/12/01/9357

 Милий соколе мій , що ж ти серденько краєш віршами?
 Тихим смутком спадає на плечі холодний туман...
 І летить твоя пісня над сонним селом, над садами,
 Наче зранена птиця крізь морок років і оман.
 Вранці сонце  зійде,  вип’є  слізки-росу   чорнобривців,
 зацілує  проміннячком   ніжні  примхливі уста.
 Будь у    вірної  долі  між вибраних  самим   щасливим!
 Хай  кохання  -  завжди  до тієї,  що    жде,  поверта’…
 Щоб промінились  очі її,   ніби    стиглії   вишні,
 а   сп’янілий   від щастя  в саду  соловей не вгавав.
 Попрошу   я  за тебе  у   щирій молитві    найвищій,
 щоб  тебе  від  напасті  і бід  ангел твій  зберігав.