Eldorado by edgar allan poe

При світлі дня, 
І за темної ночі, 
У пустелях шукаючи правди,
Їде постать самотня,
Співає вона, що є мочі,
Про те,  як знайде Ельдорадо.

От так і дожив 
Лицар наш до сивин, 
У ній згасла остання відрада, 
Щастя він не зловив,
Залишився один,
Не знайшовши ніде Ельдорадо.

Коли нарешті він впав,
Перед ним і повстав
Дивний привид, і шепоче: «Що треба?»
Блукач крикнув йому:
«Розкажи все ж чому, і
Вкажи, де край Ельдорадо?»   

Відповіла йому Тінь:
«Де кінчається день,
Де весь час галасує громада,
Через пекло й рай,
Ти шлях свій тримай
Якщо хочеш знайти Ельдорадо!»



Gaily bedight,
A gallant knight,
In sunshine and in shadow,
Had journeyed long,
Singing a song,
In search of Eldorado.

But he grew old -
This knight so bold -
And o'er his heart a shadow
Fell as he found
No spot of ground
That looked like Eldorado.

And, as his strength
Failed him at length,
He met a pilgrim shadow-
“Shadow,” said he,
“Where can it be-
This land of Eldorado?”

“Over the Mountains
Of the Moon,
Down the Valley of the Shadow,
Ride, boldly ride,”
The shade replied,-
“If you seek for Eldorado!”