Пішло Літечко за море
Й довго не вертало.
Осінь плаче: «Яке горе!
Мабуть заблукало!»
«Проливати сліз не гоже!», -
Зима насміхалась.
«Зараз я їх заморожу!», -
Заметіль здійнялась.
А Весна сказала: «Досить!
Холоду боюся!»
Й знов закапотіли сльози,
Аж рікою ллються!
Поки тут таке велося –
Літо повернулось!
Висушивши вмить всі сльози,
Сонечко всміхнулось!
Так й живемо. Пори року
Чередою ходять:
Літо – гріє, Осінь – мочить,
А Зима – холодить!
18.11.2011 року м. Вишгород
Пори року
© Copyright: Валентина Руда, 2011
Свидетельство о публикации №111120210171
Свидетельство о публикации №111120210171
Рецензии