Пролітає лист осінній,
День за днем кудись мина.
Лиш стоїть в красі незмінній
Біля поля дивина.
Це калина, вся буяє,
Роздає усім тепло.
І напевно кожен знає -
Богом дане те добро.
Сонце - віти приголубить,
Вітер – казку розповість.
Бо калину дуже любить,
Він у неї частий гість.
І калина, що край поля,
Тихо листям шелестить.
Видно в неї така доля -
Дихать вітром, що летить.
Випливає місяць ясний,
Серед ночі, в пізню мить.
Але завжди так невчасно,
Диво–дерево вже спить.
Помилується, тихенько
Вкриє листя кришталем.
І помчить, в думках раненько,
В небо білим журавлем…
Опадає лист осінній,
День за днем кудись мина.
Все стоїть в красі незмінній
Біля поля дивина…
8.10.2002 р.
Диво-калина
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2011
Свидетельство о публикации №111120100852
Свидетельство о публикации №111120100852
Рецензии
Спасибо! Очнь красиво! Самой нравится любоваться калиной, даже посадила в саду.Творческих успехов, Юрий!
Жидких Елена Сергеевна 21.02.2014 09:11 • Заявить о нарушении
Жидких Елена Сергеевна 21.02.2014 09:11 • Заявить о нарушении
Рад, что Вам понравилось стихотворение!!! Вы - прекрасный рецензент и поэт (без лести!!)!!! С уважением и теплом!!
Прокопенко Юрий 21.02.2014 09:49 Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 21.02.2014 09:49 Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.