там камiнь лежав

Холодний метал від людського тепла
Стає на хвилинку гарячим
І ковзає в серце, до самого дна…
О, як би клинок той був зрячим...
 
То він не відчув би ані каяття
Ні розпачу, з свого діяння
Бо в тілі жевріло уже не життя,
Там камінь лежав на прощання


Рецензии
Мне по нраву,
рад слышать ВАС.
Благодарю.

Бабай Яга   05.12.2011 02:01     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.