Примарою минулого лишилась я...
І очі не побачили того:
Що замість щастя я знайшла лиш горе,
І більше не позбулася його!
Воно залишилось,мов крила за спиною,
Та тільки крила ті тянули лише вниз...
І сердце сумувало за тобою
Благало,плакало,просило:"Повернись!"
Ця темрява ховала всі обличчя,
І зрада,мов би тінь,за мною шла...
Холодна ніч лиш кликала і кличе
Шукала радості,та більше не знайшла!
У темнім коридорі важко жити,-
Примарою минулого лишилась я:
Навіщо ж я змогла тебе впустити,
У серце...та прогнати не змогла?!
Свидетельство о публикации №111120106821