Poeme de Omar - La vie

Вірш Омара
Життя
Мені говорили, що життя жорстоке.
І я, насправді, щиро радів цьому.
Бо лють - це відчуття незабутньо п'янке,
Бо згодом ти не пізнаєш самого себе.
І всі ці люди, що кричать до мене довкола
Батьки і друзі, знову і знову,
Мають думку одну: склонити мене додолу.
Та не прийде цей час, поки віра не вмерла
Поки вірний я тим, хто пізнається в біді
Поки здатний я ще змінити хід подій .
Для цього й змушую себе жити щоранку
Діяти, і не просити від долі відпочинку
Вірити в сили, що в мені вкоренилась назавжди
І дякувати Богу, що жити мені не завжди.

Poeme d'Omar
La vie
On me dit que la vie est cruelle
Mais moi je la trouve si belle
C’est elle qui me donne cette rage
Qui permet d’avancer avec courage
Et de crier a tout mon entourage
Parents, amis et meme voisinage,
Que je suis la, encore bien fort,
Toujours present, pas encore mort
Temeraire, decide comme jamais
De ma volonte je suis bien arme.
Pour cela je me resous chaque matin
A me prendre en main et changer mon destin
Ma foi est la, bien ancree en moi
En la vie, cruelle ou ingrate, j’ai foi