ФантомиЯ не знаю, хто ти…
Ти – немов фантом той,
Граєшся зі мною,
Але гра примарна…
Снишся, не в кошмарах,
Але на суботу,
Я тоді чекаю
І у снах я гарна.
Панна пишна горда,
Хоча гріх є гордість,
Глянь, яка порода,
Розум і жіночність,
Та тобі поготів
Ту спіймати здобич…
Я не знаю, хто ти,
Ти не знаєш, хто я…
Я – манірна кішка,
І портова дещо,
Ти не знаєш дещиць,
Сни – твоя омана,
Не дійти нам згоди
В наших суперечках,
Покидаю гавань,
Знаючи – жадана…
Ти покликав повінь,
Ти покликав зливу,
Аби ноги мила,
Та мене вертала,
Але я… я буду
Вільна і щаслива,
Я - звичайна жінка,
Богом тобі дана.
Фантоми
© Copyright: Вита Парфенович, 2011
Свидетельство о публикации №111120110466
Свидетельство о публикации №111120110466
Рецензии