Так добре, що Ви не поруч...
Хоч спрага, як правда, гірчить,
І мрії – налякана здобич
У віршах лиш можуть спочить…
...........Я вітру напнула вітрила
...........Із відстаней і сподівань.
...........І долю за Вас молила,
...........Що плакала від зізнань…
А ніч вишиває зорі
На вічних полотнах століть.
Слова, що в розлуці говорять,
Не зможуть в мені відболіть…
...........Спасибі, що Ви далеко –
...........Такий близький, і вночі
...........Моїх сновидінь лелеки
...........Крадуть у розлук ключі…
______________________________________
картинка з інтернета
Свидетельство о публикации №111113007918