У вагоні їхали
Хлопці молоді
У свинцеву віхолу,
у жорстокий бій
Стукали колеса:
- Не минуть біди...
Та сміялись хлопці,
Хлопці молоді
Лічені патрони
Гвинтівки іржаві,
Їхали герої
Захищать державу
І летять вагони
У останню путь
У пітьму холодну
З Києва до Крут
А під Крутами
Снігами лютими
Замітає поле зима
І життя одне,
І любов одна
І одна у нас -
Україна
На пероні плакала
Посивіла мати,
Не хотіла мати
Сина відпускати
Захистила б,зберегла,
Вирвала з пітьми,
та лунала відповідь:
-Хто ж,коли не ми?
Не лунає більше
У вагоні сміх
Падають сніжинки
На кривавий сніг
На чиїсь надії,
На чиюсь любов,
На твоїх героїв,
Україно, кров...
А під Крутами
Снігами лютими
Замітає поле зима-
То синів своїх,
Хлопців молодих
Україна так обійма…
З Киева до Крут
© Copyright: Наталия Вербицкая, 2011
Свидетельство о публикации №111113002558
Свидетельство о публикации №111113002558
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.