Ашыгу деген не?

Осы кітапты жазу барысында мен бір нарсеге катты коніл болдім. Ол ашыгу жайындагы ілім. Бул жан-жакты зерттелген, алемге кен-молынан таралган ілім. Казір оны ем ретінде пайдаланады. Бул озінін он натижесін беріп келе жаткан, адамнын табиги тазартылу жолы. Мені бул жерде бір нарсе гана катты кызыктырды. Адамнын жаны танінен болініп оз алдына омір суреді деген кагида бурыннан келе жаткан угым. Бул бурыннан діни тургыдан гана алып каралынган. Ал шындыгында адамнын жандуниесінін, сана-сезімінін онын танінен жене сырткы дуниеден болініп, оз алдына тауелсіз омір суре алатыны акикат. Адамнын жан калауымен омір суре алатыны біз ушін шындык. Буган когам  жеткенде, адамдарды тан емес жане сырткы нарселер де емес, жандуниенін байланыстары гана біріктіріп баскара алатын болады. Ал осы жаннын танді шексіз билеуі ушін, ежелгі заманнан бері коп гуламалар ашыгу амалдарын колданган екен. Пифогорлыктар, мысалы, окуларын кырык кундік аштыктан кейін бастап отырыпты. Ойткені осы аралыкта адам таннін билігінен арылып, жан билігіне кошкен, сойтіп толыгымен дуниетанымга беріле алган. Ара арада ашыгып тру мусылман дініне де тан болган Аштык, жокшылык тагы сол сияктылар адамды озіне байлап артына салып алады. Осы жолмен адам кун кору ушін гана омір суреді, ягни карны ушін гана. Бул мындаган жылдар бойы канау куралы болып келген. Біреулер кен-молынан ішіп-жеуі ушін, екінші біреулер аш-жаланаш журіп, жан багу ушін гана мандай терін агызып енбек еткен. Йогтар оздерінін тан калауларын толык билей алады екен. Оган олар коп жаттыгулар аркылы жететін корінеді. Олар ауелім сананын кушімен оздерінін журектерінін согуын да токтатып, оны кайтадан іске коса алады екен. Бул жерде аштык – танді ауыздыктау куралы болып келеді жене сонымен катар ашыгу аралыгында жанга ерік беріп, онын таннін билігінен шыгуына жагдай жасау болады. Осыны гуламалар тусініп, саналы турде пайдаланган. Жанга баска азык керек. Жан озінін калауына умтылып, осыган букіл танді, букіл когам омірін багындырады. Сонда бугінгі кундері «тамак», «тамак» деп, дуниенін кулы болып кырлысып жургендер, омірлерін курт озгертетін болады. Сонда адамдар тенсіздікті жойып, калай аділітті омірге келулері керек екенін баска денгейден тусінетін болады. Жаннын билік куруына, менін оз ойыша, ашыгудын баска да бір терен мані бар.
Аштыктын адам агзасын тазалау ретінде колданатыны белгілі. Онын жанынын тан билігінен ажырайтынын біз жогарыда айттык. Ал енді мунын мангі омірге кандай катысы бар? Ол адам омірін калай узарта алады? Бул жерде бір нарсені жаксы угыну керек. Жалпы адамнын ойы оз озінен жумыс істемейді. Бул ушін оны ;ртурлі куштер сыртан жане іштен итермелеп турады. Біздін сана кобінесе кауіп-катер тонгенде гана катты жумыс істейді. Когам да дал осы сякты, дагдарыска мыктап кіргенде гана катты ойлана бастайды. Омір ушін нагыз курес киын кезендерде гана басталады. Ал бізде казір акырзаманды коп айтып жур. Бірак нагыз курес алі жок. Аркім оз кара басы ушін гана куресуде. Бул бытыраган, жайылган куштер гана. Біздін таніміз бен агзамыз да дал осы сиякты. Организмнін манызды боліктері куштін барін оздеріне тартады да, «манызсыз» боліктері жутап такырга отырып жатады. Бул куштін барлыгына бірдей жетпегенінен болады. Буйрек ауырып жатса, бастын онымен шатагы жок, ол оз камымен озі журеді. Ас корыту жуйесі оз ісімен гана айналысады. Кыскасын айтканда, бул жерде де барі тура когамдагы сиякты быт-шыт дуние. Сонда ашыгу осыларды калай тартіпке салады?
Адамдар аштыктан олмейді, камыгып, кападан оледі. Ал саналы колданатын ашыгу организмді былай тартіпке салады. Шын ашыгу – организмге кауіп тонгізу. Осы кезде гана кауіп асказанга немесе баска болек органга гана тонбейді, букіл танге жане жанга да тонеді. Осы себептен организм осыган шейін бугып жасырын жаткан куштердін барін жинап, бул каупіті жойудын амалдарына жумылады. Бул адамнын букіл организімін жане санасын оятады. Узакка созылган ашыгу барысында адам озін озі осы жолмен толык тартіпке сала алады. Дуркін-дуркін адам агзасына осылай тонген кауып, онын куштерін жинауына алып келеді. Мундай куштер адамда онын олер алдында, бір мезетке гана жиналады екен. Бул бізді іштей кадагалап туратын куштерді біз саналы баскара алуымыз керек. Сонда гана біз оз омірімізді узарта аламыз. Ол ушін оз жаратылысымыздын осы табигат берген куштерін, куатын біз озіміз кадагалап дамытып отыруымыз керек. Ал акшаны немесе дуниені ойлаган адам ажалдын гана билігінде болады. Ойткені акша карым-катынастарынын барысында біз ажалдан баска ешнарсені коре алмаймыз. Теледидарды коргенде де, кітап окыганда да, газет-журналдарда да, кунде коретін киноларда да біз бірінші кезекте ажалдын гана коркынышты бейнесін кормейміз. Букіл шіркеулер мен мешіттерде де адамдарды ажалмен коркытып тартіпке шакырады. Аллага багынганды талап етеді.
Менімше бул енді ешкандай да саяси маселе емес, адамдардын оздеріне гана катысты проблема. Адамдарга енди сана керек. Ар адам озінін адамдык проблемасын озі шешіп, олардын жана негізде кайта бірігулері адамдардын оздерінін колындагы дуние. Жане тарихи даму барлыгын осыган алып келіп тіреп тур. Алла тагала да омірді адамдардын оз колдарына берген. Бул ушін казір тек кана дурыс ойлаганды гана уйрену керек. Казіргі дуниетаным адамдарды осыган багыттауы тиіс.
 
Менімен байланысам дегендер ушін менін электрондык адресім мен калта телефоным:

zharasbek_49@email.ru