Андрiй Cова

(100-річчю з дня народження)

Андрій Сова – артист від Бога,
В кіно знімався і читав.
Була не легкою дорога,
А він по ній вперед ступав.

Талант до гумору з’явився,
Читав з захопленням вірші.
Із нього гумор наче лився,
І всі сміялись від душі.

Про нього всі заговорили,
Чутки далеко розійшлись.
Андрія глядачі любили,
Без сміху тут не обійтись!

Любили смачно посміятись,
В театрі, вдома і в кіно.
І нашим гумором пишатись,
Як за столами сидимо.

Остапа Вишні вірш читали,
І реготали всі до сліз.
Де ті слова поети брали?
Що з ними сміх у душу ліз.

У Глазового гуморески,
Про всі недоліки людські.
Читати, слухати гротески,
Потрібні нерви не слабкі!

У нас так люблять гуморити,
Сову сьогодні знають всі.
Вірші його в ефірі чути,
І сміємось ми від душі!

Коли вірші Литвин читає,
Від сміху в  залі всі ревуть!
Сову зі сцени прославляє,
Щоби його нам не забудь.

Сови давно уже не має,
В країні зміни відбулись.
Свободи дух тепер витає,
За що боровся він колись.