Зима не залишає права на помилку,
Дає лише волю і час на роздуми,
Можливість обрати, немов на блошиному ринку,
Між повітряним снігом і кригою гострою,
Зима розставляє потрібні акценти,
Душить усі нетривкі сподівання,
Кристалізує яскраві фрагменти,
Що закарбуються в залах чекання,
Що колись стануть частиною простору,
Будуть блукати зранку містами,
Стануть життям на безлюдному острові,
Будуть промовлені чиїмись вустами,
Вирвуться криком з лона минулого,
І у майбутнє ввійдуть маніфестом,
Останньою піснею човна затонулого,
Останнім у світі друкованим текстом
Фрагменти
© Copyright: Андрей Титок, 2011
Свидетельство о публикации №111112901511
Свидетельство о публикации №111112901511
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.