Твої уста- солодкі, мить шалена...
Осінній вальс під подихи дощу
Танцює жовте листя в вітах клена.
А я тебе завжди за все прощу...
Твої слова-грайливі, наче вітер,
Я не забуду, чуєш? Ні на мить..
Бо, знаєш,найболючіше у світі,
Коли - болить...
Твої обійми- ніжні і тремтливі...
На підвіконні квіти догорають.
Я не питаю, любий, чи щасливий,
Я й так це знаю...
Ти, тільки ти,-моя здійсненна мрія,
Мій день, коли дарують подарунки:
Десь у каміні вонище жевріє
І поцілунки, поцілунки, поцілунки!...
Тво уста- солодкi, мить шалена...
© Copyright: Богдана Попович 2, 2011
Свидетельство о публикации №111112800932
Свидетельство о публикации №111112800932
Рецензии