Холодний...

лякаюча, засмучена пустеля -
кімната біла,
біла-біла стеля,
в кутах якої марять павуки.
моє обличчя кольору нудьги,
а за вікном лапатий білий сніг.
торкнусь своїх заплющених повік,
а сон не йде...
яка цікава річ.
холодна, невблаганна сива ніч
у сніжний кокон сповиває дім.
здається, що назавжди, але втім
мені байдуже.
я забула літо,
мені не сняться різнобарвні квіти.
пустеля біла роз'єднала нас.
жорстока ніч, немов в останній раз,
нагадує про тебе.
я не сплю...
і вже не знаю, чи тебе люблю...


Рецензии
Жінка, що з дитинства говорила
Лиш "великим русским языком",
Мову українстку полюбила,–
Поклонімось їй за той феном!
Та чи снилися Павлу Тичині
Цих метафор нездійснений шлях,
Що беруть мене за серце нині
У ошатних ольжиних віршах?
Василь Базілевич.
14.12.2011.

Василий Базилевич   09.08.2012 17:58     Заявить о нарушении
Василий Михайлович, спасибо Вам за такие слова.)))
Вчера приехала их Буковеля, возила группу детей войны на 3-х дневный отдых. Бесплатный... еще и такие вещи случаются.)
Группа попалась почти сплошь украиноязычная. Поэтому запланированный творческий вечер состоял из украинских стихов. Так слушали... даже не ожидала. Очень благодарная аудитория.
Растрогали...)

Ольга Марчевская   12.08.2012 12:00   Заявить о нарушении
На это произведение написано 15 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.