Коштом втрати
Що зродилась в пекельнім вогні,
Може, жах той привидівсь у сні?
Бо за що мають згинути трави?
І ця ружа – дарунок мені?
А вулкан набирає все силу –
Від людської жадоби і зла,
Якби ж тільки краса ця могла –
Затулила б від грішного пилу,
Пелюстками б себе роздала!
Вгамувала б собою напа'сті
В душах каїнів мовчки, без слів,
(В тих, що втратили честь й поготів),
Коштом втрати рожевого щастя –
Замінила б у цноту їх гнів.
Фото Сергія Антонова
Свидетельство о публикации №111112704972
Спасибо, дорогая!
Николай Шенигин 28.11.2011 21:11 Заявить о нарушении
Валентина Чайковская 29.11.2011 08:23 Заявить о нарушении