Крапка

               
             *   *   *


Як жаль, що все дарма!
Шкода́, що все даремно!
Що світла вже нема,
І на душі так темно...   

І замість ком в рядках 
Лиш  К Р А П К А   ВЕЛИЧЕЗНА.
І хтось є тільки в снах,
Та й з них вже скоро щезне.

Бо зникнуть в Небуття
Услід всі сни за мною. 
Навіщо те життя,
Де є кохання грою? 

Коли   н і щ о  не варт
Нікому ти на світі, 
То просто, як на жарт,
Піти якоїсь миті
Відразу від усіх —
Це ж так, пробачте, легко!..
І мій останній гріх
Хай зрозуміє Дехто!

Достатньо з мене літ,
Як сам я лиш минуле! 
І мій   п р о щ а л ь н и й    с л і д  —
Комусь, як щось забуле...

Радійте, що тепер
Не буде  в і́ р ш і в   но́вих —
Їх, як мене, хтось  с т е р,
В німій безодні  с л о в а.

Нехай!..
              Нехай!.. 
                Нехай!!!
Усе дарма  — 
                і   К Р А П К А.      
                ~   ~

Жаль, за моїм  "ПРОЩАЙ"
Ніхто і не заплакав.            

               

                *   *   *




                / 25.10.2011 р. /