Хiба не задихнешся
Весняним духом задихнувся,
А серце простору бажало,
Воно розбуджене співає –
З любов`ю я не розминувся.
Цвіли сади, ріка співала,
Співали, метушилися пташки,
А весна йшла землею напрямки
І всіх красою чарувала,
Світило сонечко на небі синім,
Єдналися закохані серця -
Вела їх стежка до вінця
І там вони зливалися в подиху єдинім,
Хіба не задихнешся, коли все в цвіту,
Коли усе єство в польоті мріє,
Коли поступки добрі гріють
І будять у людей мету?
Мету високу і щасливу,
Мету здійснену, бо вона
Така могутня, як весна,
І така ніжна і красива.
18.08.06 Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111112604046
Свидетельство о публикации №111112604046
Рецензии