Десь розлучалися двоє – пара
Такі подібні і такі чужі.
Їх листям золотим лише осінь посипала
І сонце вже не гріло як тоді ..
Де йшов дощ, забутий ними вчора
Де спала тиша, лише на якийсь час,
Вона була така, немов прозора.
А він - немов попіл міражів …
Душа хворіла, серце завмирало
Вуста тремтіли від ридань і сліз
Мовчала осінь. і вона мовчала,
Коли він йшов, любові не зберіг.
Був листопад самотнього прощання,
В’ялі квіти в сонячному фоні …
Ролучалісь двоє - пара такі подобни ..
Та вже далекі та чужі…
Ріднесенькі такі души в тиші…
Десь
© Copyright: Нана Викторовна, 2011
Свидетельство о публикации №111112601265
Свидетельство о публикации №111112601265
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.