Мiшанина
Малює проміння на шибці. А ніч
Міксує на небі коктейль з журавлини
Та сірого пилу. І вечір-павич
Повільно згортає хвіст. В обрію дірку
Звалилося, зблиснувши, сонце-жетон.
І зірка єдина, мов миша із нірки,
У шпарку між хмар визирає. Харон
Везе не човном вже – Титаніком! - душі,
Що вдень назбирав, через мороку Стікс.
Цікавого мало на дворі, та мушу
Цей вірш дописати, бо це – ідефікс…
2011
Свидетельство о публикации №111112508503