Не пам ятаю
Радощів вітру в шалених обіймах весни.
Наче фортуна
Знову байдужістю слід обмина.
Мене винить
У порадах спекотного жалю.
Не повертає
Клаптика нііжності. І не бринить
Те почуття -
Невгамовне, як жарти дитини.
Не пам' ятаю
Аплодисмемнтів твоєї печалі-журби.
Знову марнію
Від оплесків тихого жалю.
Не повертаю
Своєї Любові тобі...
Свидетельство о публикации №111112505675