моя камасутра

обійму теплом тебе
загорну у сміх
скрики до безпамяті
пломінь рук твоїх

знав би ти всі спогади
що тамує кров
заповив би пломенем
і кохав би знов

і горів би поночі
в вирі почуттів
солодко і боляче
як лиш ти умів

взяв би разом всю мене
вкинув у любов
у мандрівки стогонів
у скипілу кров

знову ніччю заслане
небо наших втіх
скрики до безпамяті
пломінь рук твоїх

                листопад 2011


Рецензии
А мені сподобався вірш, без зайвого...так мило і ніжно. Дякую за задоволення читати:)

з найкращими побажаннями,


Виктория Ищук   24.05.2012 17:44     Заявить о нарушении