ГЛIД

Той глід, ті ягоди жагучі,
Прибиті першим морозцем,
Яріють на високій кручі,
Мов знак над Сіверським Дінцем.

Вітри й дощі не пригасили,
Не спопелили жар до тла -
Таїлось в ньому стільки сили
І стільки літнього тепла,

Що відігрів самотню птаху,
Осяяв белебень оцей...
І знов без сумніву і страху
Світивсь у мороці ночей.


Рецензии
ДЯКУЮ, ВЯЧЕСЛАВЕ, ЗА ГАРНІ СПОГАДИ, ЯКІ ПОВ'ЯЗАНІ З ДИТИНСТВОМ ТА ГЛОДОМ.

Вера Кухарук   31.01.2012 22:01     Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.