Коли осiнь крокуe до зими

               
Стежину замітає листопад,
Немов би хоче її зовсім заховати,
В природі все, якось не в лад –
Вона нас перестала чарувати,
Все відгорило  - осінь золота
Пішла у небуття за небокраї,
Померхле листя в безвіст відліта,
Стежки, що до тепла ведуть ховає.
Ось і моя засипана – не видно вже,
Стоять зажурені дерева голі,
Осінь доходить до межі
І її кроки і невпевнені, і кволі.
Стежину засипає листопад,
Дощи вже днюють і ночують
І вже не повернути осінь цю назад,
Бо до зими вона крокує.

20.10.06         Усть  - Нарва.


Рецензии
Да завтра вже будемо зимі співати.Хороші пейзажі.

Орехова Галина   26.11.2011 10:49     Заявить о нарушении