Мiсяць голодному дiстався
Темно, бо місяць голодному дістався
І зірки нічні кури поклювали,
І вітер бігав по садах, сміявся,
Та ще й сичи в кущах кричали.
Стогнали на долині ясени -
Їм було боляче, вони ж хотіли спати,
Крутили крилами нічні млини
І вили домові над хатами.
І хоч би де віконечко світило,
Стояли, мов примари паркани,
Аніч собі скорботну сукню шила
І побентежити її ти, Боже, борони.
Собака рвався з ланців, мов навіжений
І було темно, хоч у око стріль,
І серце затаїлося, немов пташина в жмені,
І на душевну рану сипала ніч сіль.
Я заблудився і розгубився одночасно;
Куди ідти, де вулиця і шлях?
Місяць голодному дістався – зник нещасний
І нічні кури ворохобились в невидимих зірках.
18.10.06 Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111112503616
Свидетельство о публикации №111112503616
Рецензии