Дівчатко невеличке
В рожевому. Мов квітка!
Завбільшки з себе ляльку тримає на руках.
В обох – рум’яні личка,
І золоті лелітки
Танцюють і сміються в здивованих очах.
Так, ніби мати доню,
Дівчатко пригортає
Рожевокосу ляльку, до неї лебедить,
За щось малу картає…
Та ж знає, що долоні
Дівчати -найніжніші, і здатні захистить.
02.02.1011
Дiвча i лялька
© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №111112500251
Свидетельство о публикации №111112500251
Рецензии