Полет ли мо лелеченьки
До чужих далеких дворів.
Далеко-далеко, далеченько,
Де й небокрай не горів.
А пір’я трусилось під ноги,
Так схоже на пом’ятий сніг.
Зима – перехожим з дороги,
Прийшла на поріг.
Просилась, у вікна ляпала,
Наплела на шибках лисиць.
Сади, снігами налякані,
Понагинались ниць.
А в печі сміялось літо,
Чи, принаймні, його тепло.
Бо багаття, мов сиві квіти,
Візерунками розцвіло.
Тихо лине тепло
Через комин за хмару.
Ароматно пріє гарбузова каша…
З тим теплом,
Так підступно й зухвало,
Відлетіла і молодість наша.
Прилетять навесні
Молоді лелечата.
Навіть ті, що й задніх пасуть…
Принесуть ластовиння
На ніс дівчатам…
Тільки молодість не принесуть…
24.11.2011р.
Свидетельство о публикации №111112410439