Я сьогодні довго не піду у ліжко,
Крізь примарні брами і бузькові сни,
Запишу цю казку у зелену книжку,
Що вросла в дерева, як – не пояснить.
Я сьогодні довго буду скрізь літати,
Як маленьке пір’я у холодний день.
Сине-сине небо може мідним стати,
Але я у ньому – надскладна мішень.
Я сьогодні довго буду чути співи,
Зниклих в ніч у скверах і гаях дріад.
Перетерплять літо і страшенні зливи,
Тими ж бо піснями ввімкнуть зорепад.
Ми сьогодні довго не підем у ліжко,
Будемо сміятись з дивом в унісон,
Будемо читати дивні казки в книжках,
І життя не будем витрачать на сон.
Я сьогодн довго не п ду у л жко
© Copyright: Алиса Шатова, 2011
Свидетельство о публикации №111112410321
Свидетельство о публикации №111112410321
Рецензии